Іконостас в храмі. Будова іконостасу та його значення.
Автор: Категорія: Храмове оздоблення та предмети храмового просторуІконостас є невід’ємною частиною православного храму, який відділяє вівтар від середньої частини храму
Середня частина храму знаменує собою область небесного буття, Горний світ, де знаходяться праведники, які відійшли від земного буття, а також — область земного буття, яка вже освячена, Царство Боже.
Вівтар — знаменує собою область буття Божого, де здійснюються тайни Божії.
Отже, як ми бачимо, вівтар і середня частина храму повинні бути відділені один від одного, тому що Бог повністю відрізняється і відділений від свого творіння.
Раніше іконостас мав вигляд вівтарної решітки, його символічним значенням було— відділяти Бога і все Божественне від земного, а вже, приблизно, із 5-7 ст. вона змінюється і перетворюється в символ-образ Небесної Церкви на чолі із її Засновником — Господом Ісусом Христом. Таким є зараз іконостас в його сучасному вигляді.
Найбільш повно розкриває суть іконостасу в храмі свяшенник Павло Флоренський:
“Ограничение алтаря необходимо, чтобы он не оказался для нас как ничто. Небо от земли, горнее от дольнего, алтарь от храма может быть отделен только видимыми свидетелями мира невидимого, живыми символами соединения того и другого, иначе — святыми тварями. Иконостас есть граница между миром видимым и миром невидимым, и осуществляется эта алтарная преграда, делается доступной сознанию сплотившимся рядом святых, облаком свидетелей, обступивших Престол Божий… Иконостас есть явление святых и Ангелов…явление небесных свидетелей и прежде всего Богоматери и Самого Христа во плоти, — свидетелей, возвещающих о том, что по ту сторону плоти.”
Якщо придивитися, то можна помітити, що іконостас розташований так, що повністю не закриваю від очей вівтар тих, хто молиться і може бачити, що відбувається у ньому.
Іконостас розкриває нам духовну суть того, що відбувається як у самому вівтарі, так і в Церкві Христовій, яка складається в тому обоженні, до якого наближаються члени земної Церкви і якого вже досягли члени Церкви Небесної, явлені в іконостасі.
Як влаштований іконостас?
В центральній частині іконостасу знаходяться Царські Врата. Вони мають вигляд гарно оформлених, двостволкових дверей. Царські Врата знаходяться якраз навпроти престілу.
Їх назва не випадкова і називаються так, тому що через них виходить Царь Слави Господь Ісус Христос в Святих Дарах для преподанія Причастя людям. Він також входить в Царські Врата під час входу із Єванглієм і на великому вході за Літургією в
запропонованих Чесних Дарах.
Із обох боків від Царських Врат знаходяться одностулкові двері для священнослужителів: ліворуч — для того, щоб можна було вийти в уставні моменти богослужіння, а справа — для входу священників до вівтаря.
Праворуч від Царських Врат встановлюється (пишеться) образ Христа Спасителя, а за ним — образ того святого чи святої події на честь якого освячений храм. Тому прийшовши до храму, ми завжди можемо дізнатися як правильно він називається, подивившись на образ, який йде за Спасителем.
Ліворуч від Царських Врат знаходиться образ Матері Божої. Дане розташування образів Спасителя та Матері Божої показує всим прихожанам, що вхід в Царство Небесне відкривається людям Господом Ісусом Христом та Його Пречистою Матір’ю — Заступницею нашого спасіння.
Далі з обох сторін на іконостасі від Царських Врат, за образом Матері Божої та храмового свята знаходяться ікони найбільш шанованих в даному храмі святих чи священних подій.
Над Царськими Вратами знаходиться образ Тайної вечері, який показує нам, що у вівтарі відбувається теж саме, що і проходило під час Тайної вечері і через Царські Врата будуть виноситися плоди цього таїнства Тіла та Крові Христової — для причащення віруючих.
На другому ярусі іконостасу, праворуч та ліворуч від образу Тайної вечері, знаходяться ікони важливих християнських свят.
В центрі третього ряду ікон на іконостасі знаходиться образ Христа Вседержителя, а по праву руку від нього — образ Пресвятої Діви Марії, яка молить Його простити людські гріхи, по ліву руку від Спасителя знаходиться образ проповідника Іоанна Предтечі, який теж молить Христа. Дані ікони називаються деісис — моління. А з обох сторін від Пресвятої Діви Марії та Іоанна Богослова розмішуються ікони апостолів, які теж звернені до Христа із молитвою.
В центрі четвертого ряду іконостасу знаходиться образ Матері Божої із Богонемовлям на колінах. А з обох боків від Неї знаходяться образи старозавітних пророків.
На п’ятому ярусі іконостасу розміщуються образи прабатьків з однієї сторони та святителів — з іншої сторони. Часто в центрі розміщують образ Господа Саваофа, Бога Отця.
Завершується іконостас Хрестом або Хрестом із Розп’яттям, що означає вершину Божої любові до занепалого світу, віддавшого Сина Божого в жертву за гріхи людства.
Мітки: іконостас
