Амвон (із грец. άμβων — «підвищення») — спеціальне підвищення в православному храмі перед іконостасом, яке використовується для читання Священного Письма, співу чи деяких богослужбових текстів та проповідей.
Історія виникнення
Вперше про амвон згадується в канонах Лаодикійського собору 364 року. Він мав вигляд платформи зі сходами. Починаючи зі V—VI ст. конструкція амвону дещо змінюється. Наприклад, у візантійській церкві м. Константинопіль його робили циліндричним зі сходами збоку або він мав форму напівкола із невеликими східцями.
Амвон у православній церкві
До XVII ст. використовували амвон візантійського типу, а вже після XVII ст. форма його остаточно змінилась і він став частиною солеї. Відтепер його розміщують в центральній частині солеї на підвищенні. Форма — напівкругла.
Головна важливість амвона полягає в тому, що він використовується для проведення богослужіння.
